Як ми вже розповідали на сторінках нашого часопису, Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського став учасником проєкту «MultiCultiMed – сучасна мультикультурна освіта для студентів-медиків і студентів факультету наук про здоров’я, що запроваджений в рамках програми Еразмус+. Стартова зустріч його учасників відбулася на Кіпрі, а друга – наприкінці минулого року в університеті Ново-Место (Словенія). Делегацію ТНМУ представляли професорка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Ольга Федорців і доцентка цієї ж кафедри Емілія Бурбела. «Медична академія» поспілкувалася з головною представницею ТНМУ у цьому проєкті, професоркою Ольгою Федорців.
– Перше запитання, Ольго Євгенівно, звісно, про ваші враження від зустрічі у Словенії?
– Вони перевершили всі сподівання. Це була вже не перша зустріч учасників цього консорціуму – представників Польщі, Іспанії, Кіпру, Німеччини, Словенії та України. В університеті Ново-Место нас дуже тепло прийняли. Зустрічали декан факультету наук про здоров’я професор Невенка Крегар-Веліконя, проректор з наукової роботи, професор комунікаційних наук Кармен Єр’явец, координатор науково-дослідницької діяльності університету та співробітник факультету наук про здоров’я Сабіна Крснік. Вони також учасники нашого проєкту. Сама країна теж дуже радо зустріла. Словенія – невелика, з населенням майже два мільйони осіб, але дуже чиста, доглянута, має багато унікальних місць. Доки їхали, то встигли намилуватися альпійськими краєвидами.
– Якою була мета вашої поїздки цього разу?
– Метою нашої другої зустрічі було обговорення наступного етапу втілення проекту – запис інтерв’ю з особами, які піддаються ризику стигматизації, упередження, несправедливого ставлення чи осуду та/або соціальної ізоляції (інваліди, представники певних релігій, націй та ін.), розміщення їх на освітній платформі, підготовка транскрипту інтерв’ю та переклад англійською мовою. Крім того, обговорювали питання підготовки до Європейського конгресу з мультикультуралізму в медицині та науках про здоров’я, який планують провести цьогорічного травня в польському місті Щецін. Ми мали обговорити подальші дії кожного учасника консорціуму з тією метою, щоб досягти високої ефективності заходів і реалізації поставлених завдань та цілей проєкту. Задля цього, власне, й зібралися представники країн-учасниць. Хочу нагадати, що проєкт спрямований на підвищення культурної обізнаності та міжкультурної компетентності студентів-медиків. Це сприятиме кращому медичному обслуговуванню пацієнтів різного культурного походження. Це надзвичайно важливо у сучасному світі.
– Скільки осіб брали участь у зустрічі?
– З Поморського медичного університету (Щецін, Польща), це організатор проєкту, було п’ять представників, від університету Мурсії (Іспанія) – два члени консорціуму, від Кіпрського технологічного університету – два представники, від Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського – два учасники, від Університету прикладних наук Остфалії (Німеччина) – одна особа, разом 12 учасників.
– Про що йшлося під час зустрічі, які питання винесли на обговорення модератори?
– Обговорювали, на мій погляд, найбільш значимі напрями розвитку проєкту. Зокрема йшлося про розробку навчальних програм для студентів медичних факультетів. Червоною ниткою пройшли питання обізнаності студентів про різні культури та створення медичного середовища, приємного й комфортного для пацієнтів і членів терапевтичних команд. Створення інформаційного простору, який сприятиме вивченню міжкультурного досвіду, розумінню та повазі культурного різноманіття, впровадження навчальних матеріалів для викладачів з урахуванням різних культур у викладанні медичних наук. Втішно, що особливий наголос був поставлений на підтримці закладів медичної освіти у співпраці з українськими партнерами у відповідь на виклики війни в Україні, зокрема в залученні професорів з України в ролі експертів наукових досліджень щодо стійкості осіб, змушених залишати свої домівки через воєнні дії. Ми обговорили питання інтеграції української медичної академічної спільноти з освітянами та дослідниками Європейського Союзу щодо сприяння взаємному обміну досвідом у складних соціальних проблемах. Йшлося також про підготовку до міжнародного конгресу в Щеціні в травні цього року, де буде представлено результати нашого проєкту.
– Які теми під час зустрічі були найбільш топовими?
– Особливу увагу приділили структурі майбутнього сучасного підручника для студентів медичних закладів, що висвітлюватиме тему мультикультурної освіти, інтегрованого з освітньою платформою, який можна буде застосовувати в усіх країнах-членах ЄС. Така освіта сприятиме розумінню впливу культури на здоров’я та фізичну активність, популяризацію здорового способу життя в різних громадах різних країн, а також серед студентів і викладачів медичних закладів освіти, медичних працівників.
– Яких домовленостей вдалося досягти за «круглим столом»?
– Результатом зустрічі стала розробка стратегії та концептуалізації контенту для освітньої платформи. Гадаю, що в такий спосіб було досягнуто головної мети – запуск освітньої платформи, що містить цілісні та методично досконалі вправи, завдання, тести, які вимагають глибокого осмислення та залучення реципієнтів. Переконана, що робоча зустріч у Словенії сприятиме розробці детального сценарію інтерв’ю, який використовуватимуть усі члени консорціуму й у підсумку досягнемо мети – створення «Живої бібліотеки». Подальші дії кожного учасника консорціуму, що полягають у проведенні інтерв’ю та перекладі їх рідними мовами, дозволять втілити основні цілі проєкту, а саме – просування ідеї боротьби з дискримінацією та расизмом в медичних установах, а також сприяння рівності та соціальній інтеграції.
– Цікаво, чи презентувала ваша делегація для учасників зустрічі ТНМУ?
– Так. Під час нашого перебування університет Ново-Место презентував міжнародний громадський проєкт на «Європейській ночі дослідників-2025». Слово надали представнику кожної країни консорціуму. Від української делегації виступила доцентка нашого університету Емілія Бурбела. Вона наголосила, що проєкт готує майбутніх студентів-медиків і працівників охорони здоров’я до мультикультурних викликів сучасного суспільства шляхом зміцнення мультикультурних компетентностей.
– Що вже зроблено за два роки існування проєкту?
– Наша команда складається з трьох осіб, членом нашої групи є також молодий і перспективний науковець нашої кафедри, дитячий хірург, асистент Володимир Дживак. Від початку функціонування проєкту ми підготували три розділи підручника для студентів лікарських і медичних спеціальностей «Сучасна мультикультурна освіта» українською та англійською мовами, переклали українською весь підручник, який складається з 14 розділів, кожна країна – член консорціуму, писала свої конкретні розділи. Наші завдання полягали у висвітленні питань глобалізації та мультикультуралізму в медичній освіті й терапевтичних командах (3 розділ), впливу культурних чинників на ставлення до здоров’я та хвороби (10 розділ), а також про права людини (14 розділ). Цю книгу ми підготували в друкованому вигляді (маємо вже пробні примірники) та у вигляді аудіокниги. Тобто, особи з порушеннями зору або його повною втратою можуть ознайомитися з цією книгою. Крім того, ми провели анкетування майже 300 осіб зі статусом «внутрішньо переміщена особа» для дослідження психоемоційного стану наших українців, позбавлених свого житла, частина з яких втратила своїх рідних, бачила жахіття війни; водночас в інших країнах, членах консорціуму, проводили анкетування українських біженців. Результати цього дослідження проаналізовані та висвітлені в науковій статті, яку ми подали в журнал «The Lancet», чекаємо результатів рецензування. Наступним етапом нашої роботи була підготовка інтерактивних вправ для студентів з мультикультуралізму. Кожна країна підготувала по 10 таких вправ, переклад англійською та українською мовами та підготовку посібника для студентів до видання. Підготували й вправи для посібника для викладачів у вигляді алгоритмів (інструкцій) для проведення практичних занять.
– Чи залишився час оглянути визначні цікаві місцини Словенії?
– Так. Організатори підготували для нас надзвичайно цікаву та захопливу культурну програму. До нашого перебування у Словенії входили екскурсії до столиці Словенії – Любляна, поїздка до найдовшої печери з підземною залізницею – Постойнська яма та Шкоцянські печери. Постойнська яма – одна з найвідоміших в Європі, вражає своєю красою, величиною, таємничістю, належить до карстових печер з гротами, сталактитами і сталагмітами. Шкоцянські печери, які завдяки унікальності внесені до списку спадщини ЮНЕСКО, – це величезний підземний каньйон, в глибині якого бурхливо тече річка Река. В Любляні ми відвідали церкву Успіння Марії, розташовану на острові посередині озера Блед, до якої можна добратися лише на човні, і Бледський замок, збудований на стрімкій скелі, в Альпах. Дуже цікавою була екскурсія й до Пред’ямського замку, вбудованого у скелі. Це – середньовічний замок, заввишки 123 метри, який прикриває собою вхід у величезну печеру, один з найстаріших і найвідоміших замків Словенії.
Лариса ЛУКАЩУК